Трохи цікавої інформації для тих, хто хоче розуміти, що ж відбувається з людським мозком під час улюблених практик і яким чином ми перетворюємо біль на насолоду.
Посилання на статтю внизу.
🍎Дослідники виокремлюють 4 різні шляхи цього магічного перетворення:
• Трансформація болю, коли біль – цілком реальний, об'єктивний стимул, але майже миттєво сприймається як щось приємне і таке, що не завдає шкоди.
• Біль як самоціль – відчуття залишаються болісними, надмірними і неприємними, але це, власне, і є добре.
• "Жертовний" біль є неприємним для нижнього фактором, що завдає страждання там, де це необхідно (наприклад, у випадках покарання або дисциплінування).
• Інвестиційний біль – неприємний стимул, який потрібно витерпіти, перенести, щоб отримати нагороду в майбутньому.
🍎Мотивація при цьому може бути такою:
• Біль як посилення переживань безпорадності та підкорення.
• Біль як підсилювач насолоди за рахунок контрасту з больовими відчуттями.
• Біль як випробування, після якого можна пишатися своєю витримкою і стійкістю.
• Бажання забути/пережити повсякденний стрес і полегшити емоційний біль.
• Також мотивами можуть бути: посилення близькості та довіри, підвищення сексуального збудження або прагнення досягти сабспейсу.
Гендер тут відіграє цікаву роль: зазвичай для жінок біль є інструментом посилення відчуття підкорення, а для чоловіків – способом розширити уявлення про задоволення.
А тепер більш предметно. Центри регулювання болю та задоволення у нас фізіологічно перетинаються, завдяки чому біль і насолоду можна відчувати одночасно.
🔗 Ланцюг перетворення болю: Сигнали, що надходять від частини тіла в мозок 🧠, несуть інформацію про природу відчуттів (знизу вгору ⬆), а мозок, посилаючи сигнали про дію (згори вниз ⬇), регулює ступінь болю за допомогою ендогенних морфінів (ендорфінів).
🍎 Цей коктейль природних знеболювальних проходить через префронтальну кору головного мозку, мигдалеподібне тіло, гіпоталамус у глибші структури спинного мозку, а далі – вниз нервовими шляхами. Участь вищих структур мозку та центрів емоційної регуляції у цьому процесі свідчить про те, що такі речі, як особистий досвід, емоційний стан і соціальні установки можуть змінювати сприйняття болю.
🍎 Ендорфін (ендогенний опіоїд) зв’язується з опіоїдними рецепторами у мозку і притуплює біль. Окрім того, він активно впливає на прилегле ядро та смугасте тіло, що беруть участь у системі винагороди 🏆. Цей процес провокує викид дофаміну у відповідь на стрес, роблячи його більш приємним.
🍎 Страх перед зовнішнім подразником може придушувати біль завдяки тим самим ендорфінам. Це нагадує передчуття гострих відчуттів і фізіологічно відображає стан сексуального збудження, через що їх легко сплутати.
🍎 Схожий механізм дії мають ендоканабіноїди: вони рясно виділяються в системі винагороди не лише під час підвищених фізичних навантажень, але і при будь-якому стресі, сприяють покращенню настрою, відчуттю полегшення, зниженню тривожності та зменшенню чутливості до болю.
На відміну від ендорфінів (та інших опіатів), ендоканабіноїди легко проходять гематоенцефалічний бар’єр, мають сильніший ефект, ніж ендорфіни, та викликають ще більшу ейфорію 🤯🤤
🍎 Крім того, вони активно взаємодіють із статевими гормонами, підвищуючи сексуальне бажання, що також сприяє сприйняттю болю як задоволення.
🍎 І найцікавіше! Біг стимулює найбільше вироблення канабіноїдів (у порівнянні з іншими видами фізичних навантажень) лише завдяки інтенсивним ритмічним ударам ступень об тротуар.
Ритмічна порка (або інші ритмічні больові впливи) активують той самий тип ноцицепторів, що і біг. Можливо, саме тому вона є однією з найпопулярніших СМ-практик. 😉
Схема перетворення болю на задоволення:
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ СХЕМИ
Попередній емоційний та міжособистісний контекст – наші спогади, обставини «тут і зараз», ступінь контролю над ситуацією. Ці фактори можуть сприяти сексуальному збудженню.
Сексуальне збудження перед (або під час) больових стимулів працює як знеболювальне, впливаючи на рівень окситоцину та дофаміну.
Контекстуальні фактори та сексуальне збудження ведуть до позитивних очікувань від болю.
Контекст, сексуальне збудження та позитивні очікування формують основу для зв’язку «біль = насолода».
Сама біль активує ноцицептори, змінює концентрацію гормонів та нейромедіаторів (ендорфінів, дофаміну, окситоцину). Біохімічні зміни впливають на сприйняття болю так само, як і зовнішні контекстуальні фактори.
Сукупність зовнішніх (контекст) та внутрішніх (нейромедіатори та гормони) умов може призводити до глибшого усвідомлення процесу або навіть до особливого стану свідомості – сабспейсу.
🍎 Висновок: прагнення до болю абсолютно природне для людини. Чи стаємо ми, тематики, від цього менш «відбитими» в очах звичайних людей? 😉
Переклад та адаптація: @Rick_rr и @Agastasia
Повну статтю можна прочитати тут: https://www.researchgate.net/publication/332239262_Bondage-Discipline_Dominance-Submission_and_Sadomasochism_BDSM_From_an_Integrative_Biopsychosocial_Perspective_A_Systematic_Review
Comments